“Повернення феномена”: у Києві відбудеться персональна виставка Юрія Скандакова

У серпні – вересні 2020 р. у Києві проходитиме ретроспективна виставка “Юрій Скандаков. Повернення феномену” в залах “Шоколадного будинку” Національного музею “Київська картинна галерея”. Його друзі зберегли унікальні мистецькі творіння майстра і намагаються донести їх до поціновувачів мистецтва. Це непересічна можливість торкнутися високомистецьких картин художника!

Напівзабутий, проте геніальний львівський митець, Юрій Скандаков (1932–2007), що жив і творив неофіційне (андеґраундне) мистецтво, належав до провідного кола майстрів, учнів знаменитого К. Звіринського. Таких як Скандаков було одиниці! Проте художник не лише фізично пережив радянський режим, але й плодовито працював у власному вільнодумному світі у ті часи, не здобувши заслуженої слави і визнання за життя. Прийшов час відродити ім’я митця і показати справжні шедеври художника!

Юрій Скандаков залишив по собі багату живописну, графічну, декоративно-ужиткову й театрально-декораційну спадщину, що сягає розмаху його неординарного і могутнього таланту.

Абстракція та ню 1990 папір,пастель

Зі Львовом пов’язане все свідоме і творче життя Юрія Скандакова. Спочатку були Львівське училище декоративного мистецтва імені І. Труша відділення декоративного розпису, далі – Державний інститут декоративного і прикладного мистецтва. Широчінь таланту митця привела його до Львівського драматичного театру, Будинку моделей, де працював модельєром-конструктором, що зрештою дало можливість посісти посаду викладача, а згодом завідувача кафедри художнього текстилю і на багато років пов’язати життя з педагогічною діяльністю.

Абстракція та ню, 1990 рік, папір, пастель

Творча праця Ю. Скандакова як художника-модельєра і дизайнера спролонгувала створення знакових композицій, логотипів чи цілих напрямів в моді. Таким чином, митець до якої з галузей би не торкався – усюди вносив якісний творчий почерк. Про таких особистостей говорять: багатогранний, різносторонньо обдарований, полівекторно талановитий…

Різножанровість, полістилістичність, фантасмагорія, висока майстерність виконання і складність й водночас оригінальність сюжетної лінії – це ознаки небуденної творчості майстра. Ще за життя митця, його нестандартне мислення і творчий самовияв знайшли підтримку у фахівців і публіки. Глибоко психологічні портрети й лірико-епічні пейзажі складні за формою, змістом та композиційною побудовою здавалися на період 1960-х – 1980-х рр. нетиповими, не шаблонними і були високо оцінені такими авторитетами у галузі мистецтва як Б. Возницький (1926–2012), І Марчук та ін. Перший організував його персональну виставку у Львівській картинній галереї, яка мала широкий резонанс. Натомість, другий стверджував, що у Скандакова проявлявся талант художника-імпровізатора.

Особливу увагу привертають оригінальні сюжетні композиції Скандакова, де експресивність темпераменту художника поєднується з декоративністю їх настроєвості.

Помаранчевий портрет, 1971 рiк, папiр, пастель

Юрій Скандаков – художник-експериментатор, що володіє різноманітними техніками, проте, улюбленими є графічні, а саме акварель і пастель. Надзвичайне враження справляють серії його портретів, що виконані пастеллю і збагачені колористичною барвою, а також цикл оголених. Обидві теми митець розкрив якнайрізноманітніше, проявивши цікаві формальні рішення, незвичність фігурних поз, а головне, – відтворення психологічного образу моделей. Усе це є свідченням широкого творчого кругозору майстра.

Пастелі Скандакова, які глибоко хвилюють і несуть у собі полум’я внутрішнього – дотику з вічним, – дають нам поживу для роздумів і насолоди. Вони викликають хвилі емоцій, вони зроджені проясненим станом художника.

Композиції Скандакова виникають в стані настроєвої піднесеності, коли потреба творити осяяна зустріччю пастельного олівця із затонованою паперовою площиною, випліскується у величне дійство, коли окремий предмет “розігрується” з позиції сюжету, а сама композиція стає чисто графічною. У одних сюжетах простір отримує глибину, предмети чи постаті вступають у тональний дискурс, з глибини тла проступає імпрематура паперу, яка нерідко задає тембр усій композиції. На той час, у інших – гору бере лінія, і під цим оглядом рельєфніше виявляє себе малюнок.

Акварелі художника – це окремий світ творчого бачення краєвиду, де маестро розкриває себе як тонкий і проникливий колорист. Адже саме акварель дає найбільший простір для втілення переживань, передачі внутрішнього стану. Художника цікавить натура, довколишня реальність, він прагне по-своєму осмислити її, зрозуміти, що саме в ній притягальне й привабливе. …Все в пейзажах Скандакова дихає, рухається, живе, підкоряючись митцю й генію невидимого режисера – Природи.

Виставка “Юрій Скандаков. Повернення феномену” – це знакова подія для культури Києва, а самий “феномен Скандакова” є яскравою сторінкою національного образотворчого мистецтва другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. Вона презентуватиме найкращі твори митця починаючи з 1960-х рр.

Не пропустіть!

Автор: Володимир Петрашик, кандидат мистецтвознавства, доцент.